Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гуменна А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Гуменна А. В. Токсичність ряду гетероциклічних фосфонієвих сполук iз піримідиновим циклом [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_4_12 | ||
| 2. |
Гуменна А. В. Пріони. Нова ера розвитку мікробіології, біології та медицини [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 240-243. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_2_58 | ||
| 3. | 
Гуменна А. В. Антимікробна активність низки нових нафталеновмісних четвертинних фосфонієвих сполук. Взаємозв’язок будови та антимікобактеріальної активності [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна, О. М. Букачук // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2015. - № 3. - С. 101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2015_3_33 | ||
| 4. | 
Гуменна А. В. Хіміотерапевтична ефективність гетероциклічної фосфонієвої сполуки з піримідиновим циклом на моделі генералізованої стафілококової інфекції [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна // Актуальная инфектология. - 2016. - № 1. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2016_1_8 Проведено вивчення хіміотерапевтичної ефективності 2-феніл-4-(1-піролідиніл)-6-ізопропілтіо-5-піримідилтрифенілфосфоній перхлорату, яка відноситься до гетероциклічних фосфонієвих сполук з піримідиновим циклом, в експерименті на моделі генералізованої стафілококової інфекції. Одержано позитивні результати, що дадуть право робити висновок про можливість використання їх у клінічних дослідженнях і створення на їх основі перспективних антибактеріальних та антисептичних препаратів. | ||
| 5. |
Гуменна А. В. Особливості викладання мікробіології іноземним студентам українською мовою [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна, О. О. Бліндер, Д. В. Ротар // Актуальная инфектология. - 2016. - № 3. - С. 109-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2016_3_21 Наведено досвід викладання мікробіології студентам-іноземцям, які навчаються українською мовою на кафедрі мікробіології та вірусології в Буковинському державному медичному університеті. Під час навчання студенти-іноземці стикаються з низкою проблем: недостатнім володінням українською мовою, часто слабкою підготовкою за профільними та спеціальними дисциплінами, відсутністю навичок самостійної роботи, несформованим алгоритмом використання на практичних заняттях (ПЗ) теоретичного матеріалу та відчутною різницею між формами та методами навчання в українському вузі та у вищій школі на батьківщині студента. В основі організації та проведення ПЗ з іноземцями лежить принцип індивідуального підходу до кожного студента, що забезпечується використанням на заняттях завдань різного рівня складності. Самопідготовка студентів пов'язана з наявністю в них достатньої кількості навчально-методичних посібників, можливістю одержати консультативну допомогу викладача, а також з використанням технічних засобів навчання. Для кращого засвоєння студентами лекційного матеріалу викладачі наполегливо працюють над обранням оптимальної форми подання матеріалу: у вигляді схем, графологічних структур, рисунків, навчальних слайдів, відеофільмів та мультимедійних презентацій. Засвоєнню матеріалу ПЗ сприяє комплексний контроль знань шляхом усного опитування, оцінювання виконання практичної роботи та вміння аналізувати результати досліджень і роботи висновки. З метою стандартизації оцінки знань студентів використовуються тестові питання, складені за типом ліцензійного іспиту "Крок 1". Постійна робота над удосконаленням професійної майстерності, використання в навчальному процесі різноманітних випробованих часом та новітніх форм і методів викладання надають змогу добре розв'язувати сучасні завдання з підготовки спеціалістів із числа іноземних громадян. | ||
| 6. | 
Сидорчук Л. І. Таксономічний склад мікробіоти порожнини товстої кишки дітей грудного віку, які хворі на гострий коліентерит і перебувають на природному вигодовуванні [Електронний ресурс] / Л. І. Сидорчук, Д. В. Ротар, А. С. Сидорчук, І. Й. Сидорчук, А. В. Гуменна, О. О. Бліндер // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_1_17 В последние годы сложилась парадоксальная ситуация, которая свидетельствует о неблагоприятной эволюции современных острых кишечных инфекций, особенно у детей грудного возраста, что влияет на жизненный прогноз для больных, хотя по мере углублённого изучения этой патологии у пациентов, количество которых значительно и продолжает расти, прогноз постоянно ухудшается. Цель работы - установить этиологию колиэнтеритов у детей грудного (1 - 6 месяцев) возраста, таксономический состав патогенных, условно-патогенных микроорганизмов и представителей главной, дополнительной и случайной микробиоты полости толстой кишки (ТК) детей грудного возраста, больных колиэнтеритом, при грудном вскармливании. Бактериологическому и микологическому обследованиям подлежало содержимое полости ТК 48 детей в возрасте от одного до шести месяцев, больных колиэнтеритом (контрольная группа - 35 образцов содержимого ТК практически здоровых детей). Этиологическая структура была установлена в 28 (58,33 %) исследованиях. Индекс постоянства, частота встречаемости, индексы видового богатства Маргалефа, видового разнообразия Уиттикера, видового доминирования Симпсона и Бергера - Паркера бактерий рода Bifidobacterium, Lactobacillus, Bacteroides и Escherichia не отличаются у больных и практически здоровых детей. Растут эти показатели у пептострептококков: индекс постоянства на 78,26 %, частота встречаемости - на 60,00 %, индекс видового богатства Маргалефа - в 2 раза, индекс видового разнообразия Уиттикера - на 97,32 %, индексы видового доминирования Симпсона - в 3 раза и Бергера - Паркера - на 65,31 %. Растут также эти показатели у условно-патогенных энтеробактерий (Proteus) на 82,24 % - в 2 раза, 2,03 раза, на 68,18 % соответственно. Изучение таксономического состава микробиоты полости ТК у детей, больных острымколиэнтеритом, показало широкую контаминацию биотопа (полости) патогенными (E. coli Hly+, энтеропатогенными кишечными палочками) и условно патогенными (C. diversus, Proteus ssp.) энтеробактериями, стафилококками, пептококком. При этом элиминируют из полости ТК бактерии рода Eubacterium. Выводы: острый колиэнтерит у детей в возрасте от одного до шести месяцев, находящихся на естественном вскармливании, развивается на фоне уменьшения значения Bifidobacterium и Lactobacillus и контаминации полости ТК E. coli Hly+, энтеропатогенными эшерихиями и C. diversus, Proteus, пептококком, стафилококками и пептострептококками и усиление значения бактерий Bacteroides и Escherichia. | ||
| 7. |
Гуменна А. В. Вивчення трифеніл (α,β) нафтилметилфосфонійхлоридів на антибактеріальну та протигрибкову активність [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна, Д. В. Ротар, О. О. Бліндер, П. Ю. Токар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_1_18 | ||
| 8. |
Яковичук Н. Д. Популяційний рівень головної мікробіоти та дріжджоподібних грибів роду Candida в жінок, які хворі на вульвовагінальний кандидоз [Електронний ресурс] / Н. Д. Яковичук, С. Є. Дейнека, І. Й. Сидорчук, Л. І. Сидорчук, А. В. Гуменна, В. В. Бендас // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 3. - С. 337-341. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_3_22 Цель работы - определить популяционный уровень главной микробиоты и дрожжеподобных грибов рода Candida у практически здоровых женщин и у женщин, больных вульвовагинальным кандидозом (ВК). В течение 10 лет нами обследовано 270 женщин, больных ВК, репродуктивного возраста от 19 до 34 лет и 73 практически здоровых женщины. Определяли популяционный уровень главной микробиоты и дрожжеподобных грибов рода Candida из вульвовагинального содержимого (ВС). Выделение дрожжеподобных грибов рода Candida осуществляли путём посева ВС на твёрдую питательную среду Сабуро и на среду Сабуро с добавлением циклогексимида, далее с чистой культурой оценивали образование "ростковых трубок" и проводили идентификацию вида с установлением в каждом индивидуальном случае популяционного уровня. По аналитическим показателям микробиоценоза определили сосуществование представителей экосистемы "макроорганизм - микробиота" и сравнили изменения микроэкологии ВС у практически здоровых женщин и у женщин, больных ВК. При изучении популяционного уровня дрожжеподобных грибов рода Candida в ВС женщин, больных ВК, обнаружили, что доминирующим видом является C. albicans, популяционный уровень которого отличается от других видов, а именно: C. guilliermondii - на 1,77 %, C. krusei - на 4,82 %, C. glabrata - на 5,78 %, C. kefyr - на 8,19 %, C. tropicalis - на 8,35 %, C. inconspicua и C. zeylanoides - на 15,08 %. Таким образом, в ВС женщин, больных ВК, диагностируются дрожжеподобные грибы рода Candida 8 различных таксонов в популяционном уровне более 5,00 lg КУО/мл, которые могут не только персистировать, но и являются возбудителями воспалительного процесса. Результаты изучения популяционного уровня автохтонных облигатных и факультативных бактерий ВС женщин, больных ВК, свидетельствуют, что уровень лактобактерий снижен на 67,87 %, бифидобактерий - на 67,27 % по сравнению с практически здоровыми женщинами, а пропионовокислые бактерии вообще не выявлялись в минимальных (<< 4,00 lg КУО/мл) количествах. ВК развивается с нарушениями саморегулирующейся функции бактерий в биотопе. Выводы: определение показателей микробиоценоза в ВС женщин, больных ВК, позволило выявить высокий популяционный уровень дрожжеподобных грибов рода Candida, в частности C. albicans, и нарушения саморегулируемой функции автохтонных облигатных бактерий, что требует проведения деконтаминациикандид и коррекции нормофлоры. | ||
| 9. |
Гуменна А. В. Поглиблене вивчення спектра антимікробної активності ряду нових конденсованих багатоядерних аренів [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна, Д. В. Ротар, С. Є. Дейнека, Н. Д. Яковичук, О. О. Бліндер // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 3. - С. 369-372. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_3_28 Нерациональное использование противомикробных препаратов приводит к селекции и распространению стойких штаммов микроорганизмов, что требует поиска новых высокоэффективных средств. Перспективными для изучения новых высокоактивных противомикробных и антисептических средств оказались фосфониевые соединения и их производные. Цель работы - исследовать антимикробное действие ряда новых конденсированных многоядерных аренов (КМА) относительно расширенного спектра музейных тест-культур. Изучались фосфониевая соль (ФС) и её производное ряда КМА. Для углублённого изучения противобактериальной и противогрибковой активности указанных соединений отобрано 14 тест-культур музейных штаммов грамположительных и грамотрицательных бактерий, различных по таксономическому положению, а также дрожжеподобные грибы рода Candida. Эксперименты для определения биологической активности новых КМА проводили микрометодом с использованием одноразовых полистироловых планшет и микротитратора Такачи. ФС и её производное ряда КМА владеют высокой противомикробной активностью (ПА). Наивысшую ПА к грамположительным микроорганизмам (S. aureus 209, M. luteus ATCC 3941) проявляет производное ряда КМА (соединение II). Его минимальная ингибирующая концентрация соответствовала 0,48 мкг/мл и 0,03 мкг/мл, а в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл (B. cereus ATCC 10702) - 0,24 мкг/мл. Более низкую ПА показала ФС (соединение I). Её минимальные ингибирующие концентрации составляли 1,95 мкг/мл в отношении грамположительных микроорганизмов (S. aureus 209 и M. luteus ATCC 3941 и в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл B. cereus ATCC 10702). Умеренную ПА оба изучаемых соединения показали относительно грамотрицательных штаммов микроорганизмов. Минимальные ингибирующие концентрации при этом составляли от 31,2 до 125 мкг/мл. Изученная и её производное ряда КМА проявляют умеренную противогрибковую активность в отношении C. utilis ЛИА-01 (МИК соединения I равна 31,2 мкг/мл, а соединения II - 7,8 мкг/мл; МФцК соединения I равна 62,5 мкг/мл, а соединения II - 15,6 мкг/мл). Выводы: определили, что ФС и её производное ряда КМА продемонстрировали высокую ПА в отношении грамположительных микроорганизмов. Данные соединения показали умеренную ПА в отношении грамотрицательных микроорганизмов и дрожжеподобных грибов рода Candida.Сучасні принципи лікування та профілактики інфекційних захворювань передбачають інтенсивне використання антибіотиків та антисептиків. Надмірне та безконтрольне їхнє застосування призводить до селекції антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, що диктує необхідність пошуку нових альтернативних антимікробних препаратів. Одним із перспективних напрямів виявлення нових високоактивних протимікробних засобів є вивчення фосфонієвих похідних нафталену (ФПН). Мета роботи - визначити антимікробну дію ФПН щодо розширеного спектра музейних тест-культур. Дослідили ФПН. Для поглибленого вивчення їхньої протибактеріальної та протигрибкової дій відібрали 14 тест-культур музейних штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій, різних за таксономічним положенням, а також дріжджоподібних грибів роду Candida. Експерименти для визначення біологічної активності ФПН виконали за допомогою мікрометоду двократних серійних розведень, використовуючи одноразові полістиролові планшети й мікротитратори Такачі. ФПН показали високу протимікробну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів і вегетативних клітин спороутворювальних бацил. Єхні мінімальні інгібувальні концентрації щодо грампозитивних бактерій (S. aureus 209, M. luteus ATCC 3941) коливалися від 0,97 мкг/мл до 3,90 мкг/мл, а щодо вегетативних клітин спороутворювальних бацил (B. cereus ATCC 10 702) становили 3,90 мкг/мл. Дещо слабшу протимікробну активність ці сполуки продемонстрували щодо грамнегативних штамів мікроорганізмів, мінімальні інгібувальні концентрації становили від 31,2 мкг/мл до 250,0 ліджені сполуки показали помірну (мінімальні інгібувальні концентрації і від 31,2 мкг/мл до 62,5 мкг/мл) протигрибкову активність щодо C. utilis ЛИА-01. Висновки: встановили, що досліджувані ФПН показали високу біологічну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів. Сполуки, які вивчили, мали помірну протимікробну активність щодо грамнегативних мікроорганізмів і дріжджоподібних грибів роду Candida. | ||
| 10. | 
Сидорчук Л. І. Стан мікробіоти порожнини товстої кишки дітей, хворих на гострий ентероколіт, які перебувають на природному вигодовуванні, при інфікованості грудного молока [Електронний ресурс] / Л. І. Сидорчук, Д. В. Ротар, А. С. Сидорчук, А. В. Гуменна, О. О. Бліндер, І. Й. Сидорчук // Гастроентерологія. - 2017. - т. 51, № 1. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2017_51_1_7 Мета дослідження - вивчення таксономічного складу та популяційного рівня мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки дітей, хворих на гострий ентероколіт, за природного вигодовування молоком, інфікованим Staphylococcus aureus, та розкрити механізми колонізації досліджуваного біотопу мікроорганізмами. Бактеріологічному й мікологічному дослідженню підлягав вміст порожнини товстої кишки (ТК) 53 дітей віком від одного до шести місяців, хворих на ентероколіт, які перебували на грудному вигодовуванні інфікованим молоком, контрольну групу становили 35 зразків вмісту порожнини ТК здорових дітей, і грудне молоко S. aureus і S. epidermidis виділяли зі зразків випорожнень усіх хворих дітей у 2,92 разу частіше, ніж у практично здорових дітей. На тлі вигодовування дитини інфікованим молоком із досліджуваного біотопу елімінують еубактерії, пептокок, а E. coli Hly+, протеї, цитробактер і стафілококи контамінують порожнину ТК. Популяційний рівень Bifidobacterium знижується на 43,03 % (на 3 порядки), Lactobacillus на 32,24 % (на 2 порядки). Спостерігається заселення ТК E. coli Hly+ у 16,48 %, протеями у 22,53 %, цитробактерами у 3,77 %, пептококами у 15,09 %, пептострептококами у 55,42 % і стафілококами у 91,43 %. Доведено, що сформований дисбактеріоз товстокишкового мікробіоценозу в дітей грудного віку, хворих на гострий ентероколіт, характеризується зменшенням кількості біфідобактерій і лактобактерій і зростанням кількості та значення в мікробіоценозі грамнегативних умовно-патогенних ентеробактерій, бактероїдів і грампозитивних умовно-патогенних бактерій роду Staphylococcus, Peptostreptococcus і Peptococcus. | ||
| 11. | 
Кушнір О. В. Синтез 4-арил-1,6-діалкіл-3,4-дигідро-1H-піроло(3,4-d)піримідин-2,5,7-трионів та їх бактерицидна активність [Електронний ресурс] / О. В. Кушнір, А. В. Гуменна, М. В. Вовк // Науковий вісник Чернівецького університету. Хімія. - 2016. - Вип. 771. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_chem_2016_771_14 | ||
| 12. |
Сидорчук Л. І. Роль ентеропатогенних кишкових паличок у розвитку і перебігу хронічного невиразкового коліту [Електронний ресурс] / Л. І. Сидорчук, Д. В. Ротар, А. В. Гуменна, І. Й. Сидорчук // Гастроентерологія. - 2016. - № 2. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_2_7 Проведений аналіз даних літератури показав, що у хворих на хронічний невиразковий коліт (ХНК) ізолюють E. coli, які викликають дизентеріє-, холероподібні захворювання та ешерихіози. Мета досліджень - встановити рівень персистенції у товстій кишці хворих на ХНК ентеропатогенних ешерихій та їх значення в екологічній системі макроорганізм - мікробіота. Протягом 2000 - 2015 рр. проведено бактеріологічне обстеження вмісту порожнини товстої кишки хворих на ХНК віком 27 - 41 рік. Отримані культури перевірено в орієнтовній реакції аглютинації з полівалентною сироваткою ОКА. Позитивні культури піддавались дослідженню з полівалентною сироваткою вузького спектра ОКВ, ОКС, ОКД та ОКЕ. У хворих, у порожнині товстої кишки яких виявлено E. coli О18ас:К77; О26:К60; О55:К59; О128ав:К67, захворювання мало перебіг за нозологічною формою коліентериту. У тих пацієнтів, в кого виділили сероваріанти О25:К11; О144:К; О124:К72, захворювання перебігало як бактеріальна дизентерія, а О25:К11 і О128:К67 - у холероподібній формі. У 94,50 % хворих виявляються звичайні E. coli, але у 55 (35,03 %) персистують ентеропатогенні ешерихії, у 41 (26,11 %) - E. coli Hly+, у 37 (23,57 %) - E. coli Lac-, у 18 (11,46 %) - ентеротоксигенні E. coli, у 14 (8,42 %) - ентероінвазивні та в 11 (7,01 %) - ентерогеморагічні ешерихії. Визначено, що основними сероваріантами умовно-патогенних ешерихій, що колонізують товсту кишку хворих на хронічний невиразковий коліт і персистують в її порожнині, є О114:К90; О25:К11; О124:К72; О128:К67; О18ас:К77, персистенція яких впливає на клінічну маніфестацію від коліту до дизентерієподібного або холероподібного захворювання. | ||
| 13. |
Гуменна А. В. Поглиблене вивчення спектра антимікробної активності ряду нових фосфонієвих похідних нафталену [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна, Д. В. Ротар, Н. Д. Яковичук, О. О. Бліндер, С. Є. Дейнека // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 3. - С. 340-345. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_3_11 Нерациональное использование противомикробных препаратов приводит к селекции и распространению стойких штаммов микроорганизмов, что требует поиска новых высокоэффективных средств. Перспективными для изучения новых высокоактивных противомикробных и антисептических средств оказались фосфониевые соединения и их производные. Цель работы - исследовать антимикробное действие ряда новых конденсированных многоядерных аренов (КМА) относительно расширенного спектра музейных тест-культур. Изучались фосфониевая соль (ФС) и её производное ряда КМА. Для углублённого изучения противобактериальной и противогрибковой активности указанных соединений отобрано 14 тест-культур музейных штаммов грамположительных и грамотрицательных бактерий, различных по таксономическому положению, а также дрожжеподобные грибы рода Candida. Эксперименты для определения биологической активности новых КМА проводили микрометодом с использованием одноразовых полистироловых планшет и микротитратора Такачи. ФС и её производное ряда КМА владеют высокой противомикробной активностью (ПА). Наивысшую ПА к грамположительным микроорганизмам (S. aureus 209, M. luteus ATCC 3941) проявляет производное ряда КМА (соединение II). Его минимальная ингибирующая концентрация соответствовала 0,48 мкг/мл и 0,03 мкг/мл, а в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл (B. cereus ATCC 10702) - 0,24 мкг/мл. Более низкую ПА показала ФС (соединение I). Её минимальные ингибирующие концентрации составляли 1,95 мкг/мл в отношении грамположительных микроорганизмов (S. aureus 209 и M. luteus ATCC 3941 и в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл B. cereus ATCC 10702). Умеренную ПА оба изучаемых соединения показали относительно грамотрицательных штаммов микроорганизмов. Минимальные ингибирующие концентрации при этом составляли от 31,2 до 125 мкг/мл. Изученная и её производное ряда КМА проявляют умеренную противогрибковую активность в отношении C. utilis ЛИА-01 (МИК соединения I равна 31,2 мкг/мл, а соединения II - 7,8 мкг/мл; МФцК соединения I равна 62,5 мкг/мл, а соединения II - 15,6 мкг/мл). Выводы: определили, что ФС и её производное ряда КМА продемонстрировали высокую ПА в отношении грамположительных микроорганизмов. Данные соединения показали умеренную ПА в отношении грамотрицательных микроорганизмов и дрожжеподобных грибов рода Candida.Сучасні принципи лікування та профілактики інфекційних захворювань передбачають інтенсивне використання антибіотиків та антисептиків. Надмірне та безконтрольне їхнє застосування призводить до селекції антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, що диктує необхідність пошуку нових альтернативних антимікробних препаратів. Одним із перспективних напрямів виявлення нових високоактивних протимікробних засобів є вивчення фосфонієвих похідних нафталену (ФПН). Мета роботи - визначити антимікробну дію ФПН щодо розширеного спектра музейних тест-культур. Дослідили ФПН. Для поглибленого вивчення їхньої протибактеріальної та протигрибкової дій відібрали 14 тест-культур музейних штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій, різних за таксономічним положенням, а також дріжджоподібних грибів роду Candida. Експерименти для визначення біологічної активності ФПН виконали за допомогою мікрометоду двократних серійних розведень, використовуючи одноразові полістиролові планшети й мікротитратори Такачі. ФПН показали високу протимікробну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів і вегетативних клітин спороутворювальних бацил. Єхні мінімальні інгібувальні концентрації щодо грампозитивних бактерій (S. aureus 209, M. luteus ATCC 3941) коливалися від 0,97 мкг/мл до 3,90 мкг/мл, а щодо вегетативних клітин спороутворювальних бацил (B. cereus ATCC 10 702) становили 3,90 мкг/мл. Дещо слабшу протимікробну активність ці сполуки продемонстрували щодо грамнегативних штамів мікроорганізмів, мінімальні інгібувальні концентрації становили від 31,2 мкг/мл до 250,0 ліджені сполуки показали помірну (мінімальні інгібувальні концентрації і від 31,2 мкг/мл до 62,5 мкг/мл) протигрибкову активність щодо C. utilis ЛИА-01. Висновки: встановили, що досліджувані ФПН показали високу біологічну активність щодо грампозитивних мікроорганізмів. Сполуки, які вивчили, мали помірну протимікробну активність щодо грамнегативних мікроорганізмів і дріжджоподібних грибів роду Candida. | ||
| 14. |
Бліндер О. О. Етіологічна структура гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів м.Чернівці [Електронний ресурс] / О. О. Бліндер, О. В. Бліндер, І. П. Бурденюк, В. Ф. Мислицький, Д. В. Ротар, А. В. Гуменна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_3_4 | ||
| 15. | 
Гуменна О. В. Баланс кар’єри та особистого життя (на прикладі працівників закладів вищої освіти) [Електронний ресурс] / О. В. Гуменна, А. А. Гуменна, О. К. Воропай // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2020. - Т. 5, вип. 1. - С. 41-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAe_2020_5_1_9 | ||
| 16. | 
Гуменна А. В. Визначення антимікробної активності диметилгідразонів [Електронний ресурс] / А. В. Гуменна, В. В. Листван, В. М. Листван, Н. Д. Яковичук, О. О. Бліндер, Д. В. Ротар // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2022_26_2_5 Сучасні методи лікування та профілактики інфекційних захворювань потребують використання антибіотиків та антисептиків. Надмірне та безконтрольне їх застосування призводить до селекції антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, що диктує необхідність пошуку нових альтернативних антимікробних препаратів. Авторами проведено пошук та дослідження антимікробної активності нових диметилгідразонів. Вивчені сполуки показали значну антимікробну активність, особливо стосовно грампозитивних бактерій, S. aureus АТСС 25923, та нижчу антимікробну активність стосовно грамнегативних бактерій E. coli АТСС 25922, що свідчить про перспективність даних сполук і необхідність проведення поглибленого вивчення її антимікробної активності на більш широкому спектрі мікроорганізмів. | ||
| 17. |
Бліндер О. О. Динаміка поширеності метицилін-резистентних золотистих стафілококів у пацієнтів Чернівецької області [Електронний ресурс] / О. О. Бліндер, О. В. Бліндер, Д. В. Ротар, А. В. Гуменна // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 4. - С. 454-458. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_4_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |